Свята Мучениця Татіана

Свята мучениця Татіана народилася в знатній римській родині — її батька тричі обирали консулом. Він був таємним християнином і виховав доньку відданою Богові та Церкві. Досягнувши повноліття, Татіана не вийшла заміж і всі свої сили присвятила служінню Церкві. Вона була поставлена дияконисою в одному з римських храмів і служила Богові, в пості й молитві доглядаючи хворих та допомагаючи нужденним. Свою праведність святій Татіані судилося увінчати вінцем мучеництва.

Коли Римом почав правити шістнадцятирічний Олександр Север (222–235), уся влада зосередилася в руках найлютішого ворога й гонителя християн Ульпіана. Християнська кров лилася рікою. Схопили й дияконису Татіану. Коли її привели до храму Аполлона, щоб примусити принести жертву ідолу, свята помолилася — і раптом стався землетрус: ідола розбило на шматки, а частина храму обвалилася й придавила жерців та багатьох язичників. Біс, що перебував в ідолі, з криком утік з того місця, і всі бачили тінь, що пронеслася в повітрі.

Тоді святу діву почали бити, викололи їй очі, але вона мужньо терпіла все, молячись за своїх мучителів, щоб Господь відкрив їм духовні очі. І Господь почув молитву Своєї раби. Катам відкрилося, що чотири Ангели оточили святу і відводили від неї удари, і вони почули Голос з небес, звернений до святої мучениці. Усі вони, восьмеро чоловіків, увірували в Христа і припали до ніг святої Татіани, просячи простити їм гріх проти неї. За сповідання себе християнами їх піддали мукам і стратили, прийнявши Хрещення кров’ю.

Наступного дня святу Татіану знову віддали на муки: її оголили, били, різали тіло бритвами, і тоді з ран замість крові потекло молоко, а в повітрі розлилося благоухання. Мучителі знемогли й заявили, що хтось невидимий б’є їх залізними палицями; дев’ятеро з них одразу померли. Святу кинули до темниці, де вона молилася всю ніч і разом з Ангелами прославляла Господа. Настав новий ранок, і святу Татіану знову привели на суд.

Вражені мучителі побачили, що після стількох страшних катувань вона з’явилася цілком здоровою, ще сяючішою й прекраснішою, ніж раніше. Її почали вмовляти принести жертву богині Діані. Свята зробила вигляд, що погоджується, і її привели до капища. Свята Татіана перехрестилася і стала молитися — і раптом пролунав оглушливий удар грому, а блискавка спопелила ідола, жертви та жерців.

Мученицю знову жорстоко катували, а на ніч знову кинули до темниці, і знову до неї з’явилися Ангели Божі та зцілили її рани. Наступного дня святу Татіану привели до цирку й випустили на неї голодного лева; звір не торкнувся святої й лагідно лизав їй ноги. Коли лева хотіли загнати назад у клітку, він розтерзав одного з мучителів.

Татіану кинули у вогонь, але й вогонь не зашкодив мучениці. Язичники, думаючи, що вона чарівниця, обстригли їй волосся, щоб позбавити її чарівної сили, і замкнули в храмі Зевса. Але сили Божої неможливо відібрати. На третій день жерці прийшли в оточенні натовпу, готуючись принести жертви. Відчинивши храм, вони побачили поваленого в порох ідола і святу мученицю Татіану, яка радісно призивала Ім’я Господа Ісуса Христа.

Усі тортури було вичерпано, їй винесли смертний вирок, і мужню страдницю було усічено мечем. Разом з нею, як християнин, був страчений і батько святої Татіани, який відкрив їй істини віри Христової.

Свята Мучениця Татіана
VIEWS: 21
0
0
NEXT POST