Неділя. 23.11.2025 Євангеліє від Луки 10:25-37
Сьогодні в Євангелії ми чуємо притчу про милосердного самарянина (Лк. 10:25–37). Законник запитує: «Хто мій ближній?», і Господь відповідає не сухим визначенням, а живою історією, що торкається серця. Чоловік, який ішов з Єрусалима до Єрихона, потрапив до рук розбійників і залишився на дорозі напівживий. Повз нього проходили священник і левит — вони бачили страждання, але, з різних причин, не зупинилися. Натомість самарянин, чужинець за походженням, той, кого юдеї вважали «не своїм», побачив біду, змилосердився, перев’язав рани постраждалого, привіз його до заїжджого двору й оплатив догляд.
Так Христос показує нам, що ближній — це не лише той, хто нам близький чи знайомий, а кожен, хто потребує нашої уваги й любові, кожен, на чию дорогу ми поставлені Богом. Притча нагадує, що справжнє милосердя починається з дуже простих речей: побачити, зупинитися, допомогти, не проходити повз людського болю.
Нехай Господь укріпить нас у дієвій любові, у щирому милосерді та в умінні помічати тих, кому сьогодні потрібна наша підтримка.
